Доброго дня!
Орган опіки та піклування обов'язково буде виходити на місце і досліджувати умови проживання дітей, спілкуватись і дивитись на ситуацію так би мовити "своїми очима". І після цього буде висновок. Виходячи з судової практики, суд не прийме рішення без даного висновку, досить часто такий висновок є вирішальним у справі.
Так, є положення в законодавстві про те, що врахування висновку органу опіки та піклування не є обов'язковим для суду, але зазвичай такий висновок і є орієнтиром для судді в питанні вирішення справи по суті.
На даний час органи опіки та піклування в Україні завантажені, по подібним справам висновку можна очікувати досить довго, через що засідання будуть відкладатись. Але при цьому (без висновку органу опіки та піклування) можна провести опитування сторін щодо фактичних обставин справи, допитати свідків, провести інші необхідні дії.
У підготовчому засіданні суд:
1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з’ясовує наявність підстав для відводів;
2) з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
{Пункт 2 частини другої статті 197 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021}
3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об’єднання справ і роз’єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
5) може роз’яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;
6) з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
7) з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;
10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
11) направляє судові доручення;
12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;
14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;
15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;
16) встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;
17) з’ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;
18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;
19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Вищевказане щодо підготовчого засідання передбачено ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Зазвичай, виходячи з практики у подібних судових справах, суд буде з'ясовувати питання щодо наявності додаткових клопотань у сторін, причини неявки сторін (якщо хтось не прибуде у судове засідання), з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання, з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі. Суддя може поставити питання по суті справи, але зазвичай це вже під час судового розгляду (наступний етап після підготовчого засідання).
Під час підготовчого судового засідання сторони не мають права ставити питання один одному, це відбувається під час розгляду справи по суті. Визначити наперед перелік питань, які необхідно задати іншій стороні, зараз важко визначити, оскільки багато залежить від первинних пояснень по суті позову відповідачки. Після таких пояснень ставить запитання суддя і після цього з'ясовує у Вас чи маєте Ви додаткові запитання.
У цілому, Ваші запитання мають бути спрямовані на опис фактичних обставин справи, тобто що мати дійсно не приймає будь-якої участі у житті дітей. Наприклад, з ким проживають діти, скільки разів вона їх відвідує, яким чином приймає участь у вихованні та утриманні.
Якщо це буде доречно - просити надати докази тих обставин, на які посилається відповідачка.
Якщо у Вас будуть додаткові запитання - напишіть мені у будь-який мессенджер 073 171 07 56.
Успіхів!